Рекомендації наради
керівників методичних об’єднань для вчителів художньої культури
Навчання художньої культури має базуватися на
таких положеннях:
ü уроки мають бути емоційно
насиченими і цілісними.
ü головне не кількість
набутих знань, а накопичення
особистісного художньо- естетичного досвіду; не інформація, а власні емоції та
почуття, ставлення до мистецьких цінностей.
Саме тому
рекомендовано педагогам художньої культури перейти із площини монологічного
викладу навчального матеріалу у площину діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання
різноманітних форм роботи на уроці, використання інноваційних
художньо-педагогічних технологій, переважно змінюючи форму подачі на
діалогічну.
ü В процесі навчання
художньої культури доцільно посилити між предметні зв’язки, зокрема з іншими
предметами гуманітарного циклу, а також з інформатикою(підключення художніх
матеріалів з мережі Інтернету).
ü Важливо поєднувати
уроки з позаурочною естетико-виховною
роботою.
ü При викладанні курсу
художньої культури необхідно застосовувати засоби стимулювання художньої
самоосвіти старшокласників, навчити їх самостійно планувати свою
художньо-пізнавальну діяльність, контролювати її виконання, адекватно оцінювати
її результати. Для розвитку самоосвітніх компетентносте й учні мають включатися
у різні види пошуково-дослідної роботи, зокрема брати участь у роботі МАН.
Рекомендації обласної
наради керівників методичних об’єднань для вчителів образотворчого мистецтва та
креслення
ü вивчати і пропагувати,
узагальнювати новаторський педагогічний
досвід з методики викладання образотворчого мистецтва і креслення;
ü Активно запроваджувати у
художньо – виховному процесі технології духовності завдяки яким вводяться не
тільки засоби та інструменти, а й змістовна духовна пожива мистецтва;
ü Ефективно використовувати
національні традиції, сучасний світовий і вітчизняний досвід та дослідження
педагогічної науки у сфері духовно – морального, художньо – естетичного
виховання учнів;
ü Залучати учнів до творчої
діяльності, з цією метою запроваджувати моделі реальної діяльності які дають
учням можливість предметно, безпосередньо й емоційно бути в ситуації морального
вибору, пошуку, дії, вчинку;
ü Проводити моніторингові
дослідження , щодо ефективності системи художньо – естетичного виховання, рівня
засвоєння дітьми духовних цінностей.
|